Щодо можливості застосування пільги при сплаті єдиного соціального внеску фізичною особою – підприємцем, яка поряд із здійсненням підприємницької діяльності є найманим працівником (застрахованою особою).

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому щомісячна сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 частини 1 ст. 7 
Закону № 2464).
Для фізичних осіб – підприємців, які працюють на загальних підставах, базою оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та сума доходу, що розподіляється між членами сім’ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464). 
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Згідно частини 11 ст. 8 Закону № 2464 для фізичних осіб – підприємців встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 34,7 відс. бази нарахування.
Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Таким чином, не звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які поряд із здійсненням підприємницької діяльності є найманими працівниками (застрахованими особами).