С Т А Р О Б Е Ш І В С Ь К А Р А Й О Н Н А Р А Д А
Р І Ш Е Н Н
Я
від 30.11.2011 № 6/12-249
смт.Старобешеве
|
Про Програму розвитку культури в
Старобешівському районі на 2012-2016 роки
|
З
метою забезпечення реального доступу до культурного надбання українського
народу і національних етносів Донецького регіону, примноження культурного
капіталу і якості культурних послуг населення Старобешівського району, розвитку
ресурсної бази мережі закладів культури, на виконання державної політики в
галузі культури, Законів України «Про культуру», «Про охорону культурної
спадщини», «Про музеї і музейну справу», «Про бібліотеки і бібліотечну справу»,
«Про позашкільну освіту», відповідно до ст.91 Бюджетного кодексу України, керуючись
ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», районна рада
ВИРІШИЛА:
1.
Затвердити Програму розвитку культури в Старобешівському
районі на 2012-2016 роки (додається).
2.
Районній державній адміністрації щорічно при складанні
проекту районного бюджету передбачати кошти на реалізацію заходів Програми
розвитку культури в Старобешівському районі в межах загальних асигнувань,
передбачених на галузь «Культура і мистецтво» на відповідний бюджетний період, а
також додаткових коштів від участі в державних проектах і міні-грантах.
3.
Рекомендувати міській, селищним, сільським радам:
розробити та затвердити програми збереження та
раціонального використання об’єктів культури та культурної спадщини на
відповідних територіях;
щорічно передбачати кошти на реалізацію відповідних
програм за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених чинним
законодавством.
4. Контроль за виконанням рішення
покласти на постійну комісію з питань освіти, охорони здоров’я, соціальної
політики і культури (Михайлова).
Голова ради М.П.МИХАЙЛОВ
|
Додаток
до рішення районної ради
від 30.11.2011 № 6/12-249
|
ПРОГРАМА
розвитку
культури в Старобешівському районі
на
2012-2016 роки
I. Загальні
положення
За
роки незалежності українське суспільство вирішувало проблему становлення
державності, формування законодавчої бази, розбудови економіки. Серед усіх
викликів часу питання культури, виховання молоді і дітей, збереження
соціально-культурних об’єктів відходило на другий план і фінансова база сфери
щороку формувалась за залишковим принципом. Проте сама культура, не комерційна,
х її національним надбанням, здебільш традиційно орієнтована на державну
фінансову підтримку.
В
Старобешівському районі збережена мережа закладів культури, в тому числі: 19
державних і 1 відомчий закладів клубного типу, в яких постійно діють 283
клубних формування, в тому числі 128 – дитячих, 4260 учасників художньої
самодіяльності, в тому числі 2027 дітей. Щорічно проводиться понад шести тисяч
масових заходів, а десять кращих творчих колективів мають звання «Народний» і
«Зразковий».
На
території району працюють 48 бібліотек, в тому числі 21 – державна, 20 –
шкільних, 2 – відомчі і 5 – системи профосвіти, які щорічно обслуговують понад
25,9 тисяч читачів, а книжковий фонд складає більше ніж 855 тисяч примірників.
Кількість
початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів понад 30 років у
районі залишається без змін. Це дві дитячі музичні школи та одна школа
мистецтв. Завдяки проведенню викладачами активної просвітницької роботи,
населення району стало більш зацікавленим у навчанні. Відкриття нових відділень
– циркового, художнього, хореографічного, введення пільг за навчання дало змогу
збільшити контингент учнів до 400 дітей. Показники по платним послугам
(батьківська платня) виконується на 101-102%, завдяки збільшенню кількості
платників.
Понад
13,2 тисяч експонатів основного і
допоміжного фондів налічують два музеї системи Міністерства культури і один –
системи профосвіти, які щорічно відвідують понад 1,5 тисяч чоловік. В закладах
освіти працюють 6 музеїв і 14 музейних кімнат. Головним пріоритетом роботи
музеїв району є поліпшення якості і доступності музейних послуг, підвищення
рівня відвідуваності, посилення роботи з виховання у молоді патріотизму,
духовності, моралі та формування загальнолюдських цінностей, забезпечення
належного збереження, охорони і використання об’єктів культурної спадщини.
На
території району розташовано 432 пам’ятки археології і 44 – історії та
культури. В межах виконання пам′яткоохоронного законодавства завершено
обстеження пам’ятників історії та культури на території району, затверджено
охоронні зони пам’ятників місцевого значення, складено облікову документацію на
всі об’єкти. Проведена робота щодо укладання охоронних договорів, визначені
балансоутримувачі і вартість пам’ятників. Здійснюється паспортизація об’єктів
археології, моніторинг дотримання норм охорони культурної спадщини з боку
власників або уповноважених ними органів осіб, які набули права володіння,
користування чи управління об’єктами культурної спадщини. Зокрема укладено 80
охоронних зобов’язань на 128 об’єктів археології з визначенням режимів
використання їх охоронних зон. Винесено в натуру два пам’ятника археології
національного значення «Курлянський» і «Могила Чорна». Розглянуто 827 проектів
землеустрою про наявність або відсутність пам’яток археології на земельних
ділянках.
Але
поряд з позитивними зрушеннями занадто повільно відбувається подолання стримуючих
факторів реформування галузі, а саме:
1. Недостатнє фінансування галузі, яке забезпечує
потребу по району на оплату комунальних послуг в обсязі – 50%, на заробітну
плату – 94%, коштів на розвиток сільських закладів культури не вистачає
взагалі. Така ситуація зберігається останнім часом через недосконалу формулу
розрахунку обсягу видатків, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних
трансфертів на культуру. При цьому існує надмірна централізація бюджетних
коштів на державному рівні.
2. Викликає занепокоєність матеріально-технічний
стан сільських закладів культури, майже 60% від загальної кількості потребує
капітальних ремонтів, конче потребує фінансової підтримки комплектування
бібліотечних фондів, автоматизація бібліотечних процесів, забезпечення закладів
культури сучасним обладнанням, музичними інструментами та апаратурою.
3. Дефіцит професійних кадрів, невизначеність на
законодавчому рівні соціальних гарантій, надання житла працівникам культури,
обмаль коштів на утримання, в тому числі сільської місцевості. Через це мають
місце випадки роботи працівників на неповні робочі ставки.
4. Відсутність цілісної програми з фінансування на
державному рівні заходів з охорони культурної спадщини.
Всі
зазначені питання об’єднуються в основну проблему: має місце деформований суспільно-культурний
простір, коли поряд з цифровими технологіями в сучасному інформаційному
суспільстві існують заклади культури з матеріально-технічною базою минулого
століття й культурними послугами відповідній якості. По суті, продовжується процес поступової страти культурного фонду (як
матеріального, так і духовного), накопиченого попередніми поколіннями, при чому
темпи зношеності культурних об’єктів продовжують відставати від темпів їхнього
відновлення.
Для
вирішення цієї найважливішої для галузі культури проблеми необхідно
застосування програмно-цільового методу із залученням фінансування за
рахунок коштів державного, обласного і
місцевих бюджетів.
II. Мета Програми, шляхи і засоби розв’язання проблем
галузі
Метою
Програми є формування якісно нового культурного простору регіону, збереження та
розвиток культурного потенціалу, інтеграція в
загальноукраїнській та світовій культурний процес, забезпечення
належного рівня збереження та використання об’єктів культурної спадщини на
території Старобешівського району.
Основні шляхи і засоби
розв’язання проблем галузі:
-
створення організаційно-правових умов для корінних
позитивних зрушень у галузі;
-
модернізація та технічне переоснащення закладів культури,
особливо в сільській місцевості;
-
забезпечення умов для розвитку творчої діяльності та
виробництва нових культурних продуктів і технологій;
-
стимулювання інвестицій у сферу культури, в діяльність
щодо збереження, реставрації, реабілітації та використання пам’яток;
-
створення умов для діалогу національних культур в
багатонаціональному регіоні, рівних можливостей доступу до культурних цінностей
різних соціальних груп населення;
-
удосконалення управління у сфері охорони культурної
спадщини на території району, забезпечення державного обліку та контролю за
збереженням і використанням об’єктів культурної спадщини;
-
проведення науково-дослідних, проектних, реставраційних
та інших робіт у пам′яткоохоронній сфері;
-
популяризація об’єктів культурної спадщини та посилення
їх виховної функції, залучення краєзнавчого руху до виявлення, реабілітації та
збереження пам’яток;
-
сприяння залученню об’єктів культурної спадщини до
регіональних, національних та світових туристичних маршрутів;
-
концентрація коштів бюджету та інших джерел на
пріоритетних напрямках розвитку сфери культури.
III.
Фінансове забезпечення, строки та етапи реалізації Програми
Фінансування
Програми здійснюється в межах асигнувань, передбачених в районному бюджеті по
галузі «Культура і мистецтво», а також за рахунок залучених коштів з обласного
і місцевих бюджетів, та інших джерел, не заборонених чинним законодавством,
внесків юридичних і фізичних осіб.
Загальний
орієнтований обсяг фінансування заходів Програми на 2012-2016 роки складає
3860,7 тис.грн., в тому числі за рахунок:
-
державного бюджету – 2649,0 тис.грн.;
-
обласного бюджету – 774,0 тис.грн.;
-
місцевих бюджетів – 387,7 тис.грн.;
-
інших джерел – 50,0 тис.грн.
Програма розрахована на
довгострокову перспективу, термін її реалізації – 5 років. Досягнення
стратегічних цілей передбачається до кінця 2016 року за умови стабільного
фінансування Програми та щорічного запланованого обсягу завдань.
