Відповідно
до п. 209.1 ст. 209 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із
змінами та доповненнями (далі - ПКУ), резидент, який провадить підприємницьку
діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та
відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 цієї статті (далі -
сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим
оподаткування.
Пунктом 209.2 ст. 209 р. V ПКУ передбачено, що
згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована
сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним
сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю
залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для
відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість
виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за
наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми ПДВ акумулюються
сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в
установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання
сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на
спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 12 січня 2011 р. N 11 (далі - Порядок N 11), сума ПДВ, що
підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно
до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним
сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих
потужностях, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за
винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які
поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою
податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового
кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з
поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 ПКУ для
перерахування суми ПДВ до державного бюджету.
Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку,
не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується
сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а
починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського
підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість
сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до
законодавства.
Пунктом 209.2 ст. 209 р. V ПКУ та п. 3 Порядку N 11
встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на
окремі рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть
використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої)
постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано
податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших
виробничих цілей.
Підсумовуючи викладене, сільськогосподарські
підприємства можуть використати суми ПДВ, аккумульовані на
спецрахунках на такі цілі:
1) фінансування сільськогосподарського
підприємства, пов’язаних безпосередньо з веденням сільськогосподарської діяльності, зокрема придбання
товарів,
робіт
і послуг,
що
безпосередньо
використовуються
для виробництва
власної
сільгосппродукції
(посівного
матеріалу, ПММ,
гербіциди та інше).
2) оплату оренди за орендовані сільгоспугіддя (якщо на них вирощується продукція рослинництва), кормів для худоби, заробітну плату робітникам, зайнятим безпосередньо в сільськогосподарському
виробництві, й інші аналогічні витрати.
3) погашення кредиту й відсотків за кредитом
(за умови цільового призначення кредиту на придбання товарів/послуг виробничого призначення).
4) виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.
Щодо
відповідальності сільськогосподарського підприємства за нецільове використання
суми податку на додану вартість (абз. 2 п. 4 Порядку № 11), то
використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що
не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не
за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з
питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до
штрафів, передбачених п. 123.1 ст. 123 ПКУ, тягне за собою
стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що
підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги (тобто за загальною
системою). Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне
ухилення від оподаткування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).
Крім
того, відповідно до п. 112.1 ст. 112 ПКУ притягнення до
фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань
оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних
підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності
(лист ДПАУ від 24 січня 2011 року №1693/7/16-14-17).
| 
