С Т А Р О Б Е Ш І В С Ь К
А Р А Й О Н Н А Р А Д А
Р І Ш Е Н Н Я
від 26.12.2012
№ 6/24-464
смт.Старобешеве
|
Про Програму підвищення безпеки дорожнього руху
на території Старобешівського району на 2013-2016 роки
|
На
виконання Закону України "Про дорожній рух", з метою забезпечення
безпеки дорожнього руху, недопущення порушень правил дорожнього руху та
профілактики дорожньо-транспортних пригод, керуючись ст.43 Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні", районна рада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити
Програму підвищення безпеки дорожнього руху на території Старобешівського
району на 2013-2016 роки (додається).
2. Фінансування
заходів Програми здійснювати за рахунок коштів районного бюджету.
3. Головним
розпорядником коштів визначити районну
державну адміністрацію.
4. Районній
державній адміністрації, виконкомам міської, селищних, сільських рад, відділу
державтоінспекції Старобешівського РВГУМВС Украини в Донецькій області (Соколов)
забезпечити своєчасне виконання заходів програми.
5. Контроль
за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань правової політики,
законності, правопорядку (Ткаченко).
Голова ради
М.П.МИХАЙЛОВ
|
Додаток
до рішення районної ради
від 26.12.2012 № 6/24-464
|
ПРОГРАМА
підвищення
безпеки дорожнього руху
на
території Старобешівського району на 2013-2016 роки
І.
Характеристика стану розвитку сфери безпеки дорожнього руху
1. Аналіз розвитку сфери безпеки дорожнього руху
за попередній період та визначення головних проблем реалізації державної
політики в цій сфері.
Бурхливий розвиток промисловості,
що ґрунтується на використанні досягнень технічного прогресу, є головною
характеристикою розвитку світового суспільства за останні десятиріччя. Це
стосується повною мірою і розвитку автомобілебудування, наслідком якого є
постійно прогресуючий процес зростання автомобільного парку.
Позитивне значення цього процесу
для розвитку суспільства не викликає сумнівів, проте він несе значний рівень
небезпеки. Адже з розширенням сфери застосування транспортних засобів
підвищується ймовірність збільшення людських та матеріальних втрат, причиною
яких є аварійність.
За останніх п'ять років в Україні
зареєстровано 218,4 тис. дорожньо-транспортних пригод (далі - ДТП), в яких
загинуло майже 35 тис. і травмовано понад 255 тис. осіб. Щорічно в
дорожньо-транспортних пригодах гинуть 5,9-7,6 тис. і дістають травми різних
ступенів тяжкості 38-60 тис. осіб.
Кожні 14 хвилин у державі трапляється дорожньо-транспортна
пригода. Майже кожні півтори години гине людина. У середньому протягом доби
гинуть і дістають травми різних ступенів тяжкості понад 180 осіб.
Залишається високою тяжкість
наслідків дорожньо-транспортних пригод. Порівняльний аналіз аварійності в нашій
державі та інших країнах світу свідчить про те, що в Україні один з найвищих рівнів ризику загибелі в ДТП.
Якщо співвіднести кількість загиблих на 100 ДТП, то цей показник у державі
складає 15 - 17, що в 7 - 8 разів перевищує аналогічний показник в Австрії,
Німеччині, Португалії, Швеції та в 3 - 4 рази - в Угорщині, Данії, Фінляндії та
Франції.
У 2012 році на території
Старобешівського району зареєстровано 49 дорожньо-транспортних пригод з
постраждалими, у яких загинуло 4 і травмовано 63 особи, що в порівнянні з
аналогічним періодом минулого року складає збільшення по кількості
дорожньо-транспортних пригод на 8,1% (по Україні -3,6%), зменьшення по числу
загиблих на 8 % (по Україні -2,0%) і збільшення на 4.7 % по числу травмованих (по Україні -3,3%) відповідно.
Такий стан зумовлений наявністю
численних факторів, серед яких найбільш значущими є: неадекватність
установленої законодавством відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху
соціальній небезпеці вчиненого правопорушення; низький рівень дорожньої
дисципліни учасників дорожнього руху; недостатній рівень водійської
майстерності; недостатній рівень забезпеченості транспортного процесу
відповідними за своїми параметрами дорогами; фактична відсутність системи
організаційно-планувальних та інженерних заходів, спрямованих на вдосконалення
організації руху транспорту та пішоходів у містах; низький рівень надання
медичної допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах.
Ураховуючи досвід попередніх
років, слід констатувати, що вирішення наявної проблеми, як і раніше, потребує
застосування програмного підходу, що дозволить забезпечити принцип
комплексності та системності на основі:
- визначення цілей, завдань і заходів;
- концентрації ресурсів держави на реалізації
заходів, що відповідають пріоритетним цілям і завданням у сфері забезпечення
безпеки дорожнього руху;
- підвищення ефективності державного управління у
сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
При застосуванні програмного
методу будуть забезпечені:
- розвиток і використання наукового потенціалу під
час планування та реалізації заходів, а також формування основ і пріоритетних
напрямків профілактики дорожньо-транспортних пригод та зниження тяжкості їх
наслідків;
- координація дій суб'єктів управління у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху;
- реалізація комплексу заходів, у тому числі
профілактичного характеру, що знижують кількість дорожньо-транспортних пригод з
постраждалими і число громадян, які загинули в результаті ДТП.
Здійснення зазначених заходів
дозволить досягти позитивного ефекту за рахунок реалізації цільового науково
обґрунтованого й системного впливу на об'єкти керування з метою підвищення
безпеки дорожнього руху.
При цьому основними недоліками
підходу до вирішення проблеми без використання програмного методу є:
- організаційна неузгодженість зусиль державних
органів влади всіх рівнів, органів місцевого самоврядування та громадських
об'єднань;
- неможливість формування єдиних цільових
показників (індикаторів);
- неможливість повного та ефективного використання
системного й комплексного підходів при розробленні заходів, спрямованих на
забезпечення безпеки дорожнього руху;
- відсутність ефективних механізмів координації і
контролю заходів щодо підвищення безпеки дорожнього руху, а також послідовності
їх реалізації;
- відсутність системного планування дій та
використання наявних ресурсів;
- неефективність використання фінансових коштів,
що спрямовуються на здійснення діяльності органів виконавчої влади у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху.
2. Характеристика використання потенціалу сфери
безпеки дорожнього руху.
На сьогоднішній день наявні
можливості складових впливу на стан безпеки дорожнього руху не задовольняють
потреб розвитку сфери і не здатні забезпечити прийнятного рівня безпечного
функціонування дорожньо-транспортної інфраструктури Старобешівського району
Донецької області, оскільки:
- система державного регулювання даної сфери
функціонує на засадах локального розподілу напрямків відповідальності та не
усуває дублювань функцій і їх прямого конфліктування. Законодавче забезпечення
даної сфери залишається недосконалим, суперечливим та непослідовним у питаннях
відповідальності за дотримання вимог та нормативів безпеки дорожнього руху;
- ступінь розвитку вулично-дорожньої мережі
Старобешівського району та її стан не
відповідають рівню інтенсивності транспортного руху та вимогам, що висуваються
до неї економічними потребами;
- вкрай низьким залишається рівень упровадження в
практичне застосування новітніх технологій і технічних засобів організації
дорожнього руху та здійснення нагляду за дотриманням учасниками дорожнього руху
правил та вимог безпеки;
- історично та економічно обумовлений технічний
стан автомобільного парку відзначається надзвичайно великою часткою старих
транспортних засобів, технічний стан яких являє собою об'єктивну загрозу
безпеці руху;
- не відповідає завданням сучасна система нагляду
за дотриманням норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, що функціонує
в умовах організаційної неузгодженості та базується на засадах мінімально
достатніх нормативно-правових вимог.
Сучасні вимоги до стану
забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільних дорогах району, що
офіційно висуваються до нього, не повною мірою враховують зміни, що сталися за
останні 10 років у транспортно-дорожньому комплексі: перерозподіл транспортних
потоків по мережі автомобільних доріг загального користування, нову
класифікацію доріг, суттєве зростання обсягу транзитних перевезень вантажів і
пасажирів.
Унаслідок росту автомобілізації району протягом
останнього десятиріччя практично повністю вичерпано ресурсні можливості
дорожньо-шляхової мережі. Наслідком такого стану справ є значне погіршення умов
руху, погіршення екологічної ситуації і зростання аварійності. У даний час у
містах та населених пунктах скоюється понад 70 відсотків усіх
дорожньо-транспортних пригод, що відбуваються на території району. При цьому
темпи зростання числа постраждалих у містах випереджають темпи зростання самих
ДТП. Разом з тим темпи розвитку дорожньо-шляхової мережі, обсяги
капіталовкладень та відповідно заходів, пов'язаних з усебічним вирішенням
проблем сфери дорожнього руху та його безпеки не відповідають темпам
інтенсифікації дорожнього руху.
Зусилля, що сьогодні
спрямовуються центральними органами виконавчої влади на її вирішення, недостатні,
а брак коштів зводить їх ефективність до мінімуму.
Належним чином не організовано
виконання вимог Закону України "Про дорожній рух" і рішень Кабінету
Міністрів України щодо забезпечення безаварійної експлуатації підвідомчого
автомобільного транспорту. У багатьох автогосподарствах заходи з профілактики
ДТП не плануються, облік порушень Правил дорожнього руху, допущених водіями, не
ведеться, заходи реагування до порушників не вживаються. Не виконуються вимоги
статті 11 Закону України "Про дорожній рух" щодо створення служб
безпеки руху в автогосподарствах чи введення посад фахівців з безпеки
дорожнього руху. У зв'язку з реформуванням міністерств та відомств значна
частина підприємств і організацій змінила форму власності та вийшла з-під
їхнього підпорядкування, що негативно позначилося на організації роботи,
пов'язаної з безпекою дорожнього руху.
Не в повному обсязі виконуються
вимоги Закону України "Про дорожній рух" у частині організації
профілактичної роботи серед дітей. Це передусім стосується навчально-виховних
закладів, де не проводяться практичні заняття, необхідні для закріплення
відповідних навичок поведінки на вулично-дорожній мережі. Залишаються поза
увагою питання реформування та вдосконалення наявної системи підготовки водіїв
транспортних засобів: відсутні заходи щодо перегляду навчальних програм,
розроблення науково обґрунтованих підходів до організації навчальних процесів,
забезпечення контролю за професійною придатністю кандидатів у водії та якістю
їх підготовки.
Ураховуючи наявну ситуацію, а також
рівень ризику загибелі людей у результаті дорожньо-транспортних пригод та
матеріальних збитків, ефективне забезпечення безпеки дорожнього руху не може
бути досягнуто тільки в рамках основної діяльності органів місцевого
самоврядування, оскільки державне керування цими питаннями в умовах фактичної
відсутності програмного підходу характеризується недостатньою системністю й
некомплексністю, відсутністю чіткого поділу повноважень і відповідальності між
суб'єктами державного управління.
Крім того, має місце ряд інших
факторів - таких, як неефективність наявних важелів впливу на ситуацію з
аварійністю, відсутність цілеспрямованого характеру та спрямованості на єдину
мету заходів, що вживаються суб'єктами державного управління, фінансування
заходів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в основному за рахунок
коштів, які виділяються на здійснення поточної діяльності органів виконавчої
влади. Фактично відсутня система
організаційно-планувальних і інженерних заходів у сфері вдосконалювання
організації руху транспорту й пішоходів. Реалізовані заходи носять епізодичний
характер. Не визначено відповідальність за проведення заходів, спрямованих на
поліпшення руху транспорту й пішоходів (регламентація швидкісних режимів,
введення однобічного руху тощо). Недостатній рівень впливу на учасників
дорожнього руху з метою формування суспільно значимих стереотипів транспортної
культури й підвищення правосвідомості, що зумовлює байдуже ставлення до
можливих наслідків дорожньо-транспортних пригод, відсутність розуміння
учасниками дорожнього руху причин виникнення дорожньо-транспортних пригод,
недостатнє залучення населення до діяльності по попередженню ДТП. Не повною
мірою вивчаються та використовуються надбання світового досвіду в сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху.
ІІ.
Стратегічні цілі і пріоритети розвитку.
Метою Програми є зниження
показників аварійності на вулично-дорожній мережі, зменшення соціальної
гостроти цієї проблеми, надання питанням безпеки дорожнього руху державної ваги
та статусу основ загальної транспортної політики .
Основними пріоритетами Програми
є:
- удосконалення організаційних основ системи
забезпечення безпеки дорожнього руху;
- удосконалення системи підготовки учасників
дорожнього руху;
- матеріально-технічне забезпечення заходів по
підвищенню безпеки дорожнього руху;
- розвиток профілактичної діяльності, спрямованої
на формування законослухняного громадянина;
- удосконалення організації руху транспорту та
пішоходів;
- підвищення безпеки пасажирських перевезень;
- підвищення рівня інформаційно-технічного
забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху.
ІІІ.
Економічне обґрунтування і оцінка необхідних ресурсів для реалізації програми.
Розрахунки необхідної бюджетної підтримки.
Фінансування заходів Програми
передбачається здійснювати за рахунок коштів сільських та селищних рад та
коштів районного бюджету.
Витрати, пов'язані з
будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг,
здійснюватимуться відповідно до джерел, визначених законодавством.
Система фінансового забезпечення
повинна створити стабільні умови для вдосконалення безпеки дорожнього руху,
забезпечення безпечних і комфортних умов руху на вулично-дорожній мережі
району.
При плануванні ресурсного
забезпечення Програми враховувались реальна ситуація у фінансово-бюджетній
сфері, стан аварійності, висока економічна та соціально-демографічна значущість
проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху, а також реальні можливості її
вирішення.
IV. Розрахунок
очікуваної ефективності і строки виконання Програми.
Програму розраховано на період до
2016 року. За умов реалізації переліку заходів Програми прогнозується зупинення
зростання показників аварійності з подальшим їх зниженням.
Загалом у результаті реалізації
Програми очікується значне поліпшення стану безпеки дорожнього руху на
території Старобешівського району та зменшення кількості потерпілих у
дорожньо-транспортних пригодах, покращання умов руху на вулицях і дорогах,
створення ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації водіїв, забезпечення належного рівня надання медичної допомоги
потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах.
Реалізація заходів Програми
дозволить:
- змінити тенденцію надвисокої небезпеки
дорожнього руху;
- зменшити соціальні та економічні збитки від ДТП;
- підвищити ефективність управління безпекою
(зменшенням кількості випадків перевищення швидкості, кількості нетверезих
водіїв, навмисних порушень ПДР, незастосування ременів безпеки та ін.);
- запровадити планування діяльності з попередження
ДТП (кількість патрулювань небезпечних ділянок доріг та вулиць, зменшення таких
ділянок на дорогах та вулицях, кількість демонстрацій фільмів, кількість видань
брошур, кількість лекцій);
- стимулювати учасників дорожнього руху до
посилення дисципліни;
- впровадити у широке використання сучасні
технології та технічні засоби організації дорожнього руху та нагляду за
виконанням його учасниками правил дорожнього руху;
- поліпшити дорожню інфраструктуру;
- поліпшити роботу рятувальних служб у ДТП.
V.
Визначення механізму управління і контролю за виконанням Програми.
Координування робіт з виконання
заходів і завдань Програми здійснюватиметься Старобешівською
райдержадміністрацією та відділом Державтоінспекції Старобешівського РВ ГУМВС
України в Донецькій області, постійною комісією районної ради з питань правової
політики, законності і правопорядку. Планування освоєння бюджетних та
позабюджетних коштів, а також відповідне звітування, забезпечуватимуться
головними розпорядниками коштів згідно з переліком заходів.
